Дистанційне навчання!

Дистанційне навчання!!!

36е Основи законодавства України.

ТЕМА: Відповідальність власників за технічний стан транспортних засобів. Податковий збір за транспортний засіб та його роботу.

План уроку.

1. Відповідальність за технічний стан транспортних засобів на підприємстві.

2. Податковий збір за транспортний засіб.

Хід уроку.

1. Відповідальність за технічний стан транспортних засобів на підприємстві.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов'язані:

забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров'я і дотриманням режиму праці та відпочинку;

забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та дотримання екологічних вимог їх експлуатації;

не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли державного технічного огляду.

Також законодавством України передбачено відповідальність за порушення порядку перевірки технічного стану транспортного засобу (стаття 127-1 КУАП) та за випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством (стаття 128 КУАП).

Стаття 127-1.Порушення порядку перевірки технічного стану транспортного засобу

Неналежне проведення перевірки технічного стану транспортного засобу та видача відповідного документа про його технічну справність, -

тягне за собою накладення штрафу на особу, відповідальну за видачу документа про технічну справність транспортного засобу, від дев’яноста до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Видача талона про проходження державного технічного огляду без документа, що підтверджує технічну справність транспортного засобу,-тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від дев’яноста до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об’єктомцих правопорушень є безпека дорожнього руху та встановлений порядок проведення державного технічного огляду транспортних засобів.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, а також причепи (напівпричепи) до них підлягають обов'язковому державному технічному огляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Перевірка технічного стану транспортних засобів проводиться виключно акредитованими в установленому порядку суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію.

На кожний транспортний засіб, що пройшов державний технічний огляд і визнаний технічно справним, видається талон про проходження державного технічного огляду. Державний технічний огляд транспортних засобів, що призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції МВС України, здійснюється цими підрозділами, а перевірка технічного стану цих транспортних засобів під час проведення державного технічного огляду - уповноваженими суб'єктами господарювання на підставі дозволу, виданого Державтоінспекцією МВС України в порядку і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Державтоінспекція МВС України створює та веде реєстр суб'єктів господарювання, уповноважених здійснювати перевірку технічного стану автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів, та здійснює державний контроль за додержанням цими суб'єктами вимог законодавства у цій сфері.

Державний технічний огляд тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів здійснюється уповноваженим органом Міністерства аграрної політики України. Уповноважений орган Міністерства аграрної політики України створює та веде реєстр суб'єктів господарювання, уповноважених здійснювати перевірку технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, та здійснює державний контроль за додержанням цими суб'єктами вимог законодавства у цій сфері. Порядок проведення державного технічного огляду транспортних засобів, зареєстрованих іншими уповноваженими державними органами, встановлюється цими уповноваженими органами.

Відносини щодо проведення державного технічного огляду крім Закону України «Про дорожній рух» та Закону України «Про міліцію» регламентують Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2007 року № 1036 «Про деякі питання реформування системи державного технічного огляду колісних транспортних засобів», Постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 606 «Про затвердження Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів», Постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 607 «Про затвердження Порядку надання суб’єктам господарювання повноважень на проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду», Постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1067 «Про затвердження порядку здійснення державного контролю за дотриманням уповноваженими суб'єктами господарювання вимог до проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду», наказ МВС України від 13.10.2008 № 534 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації», наказ Мітрансзв’язку України від 05.08.2008 № 974 «Про затвердження Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками» та інші нормативні акти.

Перевірка технічного стану засобу є процесом установлення відповідності технічних, екологічних характеристик, характеристик енергозбереження, безпечності конструкції та технічного стану засобу вимогам законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 607 «Про затвердження Порядку надання суб’єктам господарювання повноважень на проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду» перевірка технічного стану – технологічний процес, який передбачає застосування діагностичного обладнання з метою визначення відповідності колісного транспортного засобу, зокрема його технічних та екологічних характеристик, вимогам законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища на дату його першої реєстрації. Перевірка технічного стану проводиться у порядку, встановленому Мінтрансзв'язку.

Перевірка технічного стану засобу проводиться суб'єктами господарювання у пункті технічного контролю незалежно від місця його реєстрації відповідним підрозділом Державтоінспекції.

Суб’єкт господарювання– юридична або фізична особа – підприємець, уповноважена в установленому порядку на проведення перевірки технічного стану засобу під час техогляду та внесена до реєстру Державтоінспекції. Суб'єкт господарювання створює умови для проведення перевірки технічного стану та оформлення її результатів, забезпечує наявність комп'ютерного обладнання з підключенням до Інтернет для ведення електронного журналу обліку протоколів перевірки і передачі відповідної інформації до бази даних Державтоінспекції. Рівень акредитації та технологічні можливості суб'єкта господарювання повинні бути достатніми для виконання повного циклу робіт, пов'язаних з проведенням перевірки технічного стану, оформленням і видачею протоколів за її результатами.

За результатами перевірки суб'єкт господарювання видає власникові засобу або уповноваженій ним особі протокол перевірки технічного стану, засвідчений підписом його посадової особи та скріплений печаткою.

Протокол перевірки технічного стану– документ, який містить інформацію про засіб та результати перевірки відповідності його технічного стану вимогам законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища, зразок якого затверджується Мінтрансзв’язку України за погодженням з МВС України.

Технічний огляд транспортних засобів передбачає:
- перевірку технічного стану транспортних засобів суб’єктами господарювання;
- контроль Державтоінспекцією правомірності експлуатації транспортних засобів та допуску їх до участі в дорожньому русі, а водіїв засобів — до керування ними, а також оформлення результатів проведення техогляду.

Технічний стан колісних транспортних засобів перевіряє персонал, який має відповідний рівень професійної кваліфікації щодо виконуваних робіт. Персонал, який перевіряє колісні транспортні засоби, повинен знати особливості його конструкції. Працівник Державтоінспекції видає талон про проходження техогляду, який відповідає вимогам стандарту, на кожний справний та укомплектований відповідно до призначення засіб за наявності документів, зазначених у Порядку проведення державного технічного огляду, та у разі відсутності даних про їх можливе протиправне використання або несплату штрафу за адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху і ставить на талоні свій підпис та особистий штамп. У разі виявлення порушення встановлених вимог щодо нанесення кольорографічних схем, емблем, розпізнавальних знаків і написів, установлення спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв транспортний засіб повторно подається до підрозділу Державтоінспекції після усунення виявлених недоліків.

Постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1067 «Про затвердження порядку здійснення державного контролю за дотриманням уповноваженими суб'єктами господарювання вимог до проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду» закріплює процедуру здійснення державного контролю за дотриманням уповноваженими суб'єктами господарювання вимог до проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду та достовірністю оформлення її результатів. Контроль здійснюється за діяльністю суб'єктів господарювання, уповноважених на проведення перевірки технічного стану транспортних засобів під час державного технічного огляду. Функції здійснення контролю покладаються на Департамент Державтоінспекції МВС та інші визначені Законом України «Про дорожній рух» органи.

Посадові особи органів здійснюють контроль за об'єктивністю проведення перевірки технічного стану транспортного засобу, достовірністю оформлення її результатів, обліком і видачею протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу та передачею інформації до бази даних Державтоінспекції.

Об’єктивна сторонаправопорушення, передбаченого частиною 1 коментованої статті, полягає у порушенні правил належного проведення перевірки технічного стану транспортного засобу та видачі відповідного документа про його технічну справність.

Зазначені порушення можуть мати місце у разі:
- встановлення під час проведення державного технічного огляду або здійснення контролю під час експлуатації транспортного засобу факту необ'єктивної перевірки суб'єктом господарювання технічного стану транспортного засобу;
- порушення вимог до оформлення результатів перевірки технічного стану транспортного засобу;
- відсутності в базі даних Державтоінспекції інформації про результати перевірки технічного стану транспортного засобу після видачі протоколу перевірки або передачі до бази даних Державтоінспекції недостовірної інформації про результати такої перевірки;
- вчинення дорожньо-транспортної пригоди, причиною якої є технічна несправність транспортного засобу, що не була виявлена суб'єктом господарювання під час проведення останньої перевірки технічного стану транспортного засобу.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 2 коментованої статті, полягає у видачі талону про проходження державного технічного огляду без документа, що підтверджує технічну справність транспортного засобу.

Як було з’ясовано, таким документом є протокол перевірки технічного стану, засвідчений підписом посадової особи та скріплений печаткою суб’єкта господарювання, який уповноважений в установленому порядку на проведення перевірки технічного стану транспортного засобу під час техогляду. Видача талону це фактичні активні дії посадової особи, яка уповноважена проводити державний технічний огляд, які включають заповнення відповідного талону та передачі його у розпорядження особи власника транспортного засобу або його представника (довіреної особи), третім особам тощо. Для кваліфікації немає значення чи належним чином оформлено відповідний талон про проведення технічного огляду, чи внесені відомості про видачу талону до відповідного журналу реєстрації видачі талонів (бланків суворої звітності), а також до електронної бази даних – про пройдений державний технічний огляд транспортним засобом.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю винияк у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб’єктом правопорушення передбаченого частиною 1 коментованої статті можуть бути особи, відповідальні за видачу документа про технічну справність транспортного засобу. Фактично, згідно із Законом України „Про дорожній рух” це посадові особи суб'єктів господарювання, уповноважених Державтоінспекцією МВС України здійснювати перевірку технічного стану автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів, а також посадові особи суб'єктів господарювання, уповноважених Міністерством аграрної політики України здійснювати перевірку технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.

Суб’єктом правопорушення передбаченого частиною 2 коментованої статті є посадові особи Державтоінспекції МВС України (підрозділів автотехнічної інспекції) та посадові особи уповноваженого органу Міністерства аграрної політики України

Постанову по адміністративній справі за частиною 1 коментованої статті виносить начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, департаменту), командир або заступник командира окремого підрозділу Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, начальник відділу внутрішніх справ або особа, яка виконує його обов'язки; за частиною 2 – суд.

Стаття 128. Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством

Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного погодження, не зареєстрованих у встановленому порядку, таких, що не пройшли державного технічного огляду або без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») чи без ліцензійної картки на транспортний засіб, без відміток у дорожньому листі про проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану, а також направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад п'ятсот кілометрів, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян - суб'єктів господарської діяльності від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян суб'єктів господарської діяльності від п'ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об’єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та встановлений порядок використання транспортних засобів.

У статті 10 Закону України «Про дорожній рух» закріплена компетенція власників транспортних засобів, до якої належить:

• ·         здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання транспортних засобів;
• ·         розвиток мережі навчальних закладів по підготовці та підвищенню кваліфікації водіїв транспортних засобів;
• ·         організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;
• ·         організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;
• ·         організація та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дорожньо-транспортного травматизму;
• ·         вирішення питань експлуатації транспорту у надзвичайних ситуаціях;
• ·         створення за наявності більше п'ятнадцяти одиниць транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті, автотранспортного підприємства з відокремленою територією та комплексом відповідних умов, із введенням посад фахівців з безпеки дорожнього руху, відповідальних за зберігання, технічне обслуговування та експлуатацію транспортних засобів.

Підприємництва, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху.

Коментована стаття передбачає відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов’язків, що покладаються (відповідно до пункту 2 статті 12 Закону України «Про дорожній пух») на посадових осіб, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов'язані, а саме:

·         забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров'я і дотриманням режиму праці та відпочинку;

·         забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та дотримання екологічних вимог їх експлуатації;

·         не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду;

·         не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли державного технічного огляду.

Об’єктивна сторонаправопорушень, передбачених коментованою статтею, полягає у випуску на лінію транспортних засобів:

1.     технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації;

2.     переобладнаних без відповідного погодження;

3.     не зареєстрованих у встановленому порядку;

4.     таких, що не пройшли державного технічного огляду;

5.     без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»);

6.     без ліцензійної картки на транспортний засіб;

7.     без відміток у дорожньому листі про проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану;

8.     направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад п'ятсот кілометрів.

Під випуском на лінію транспортних засобів розуміють усну чи письмову згоду, розпорядження, вказівку власника (вповноваженої особи) на використання транспортного засобу у сфері дорожнього руху за цільовим призначенням.

Правовідносини, що захищаються відповідною статтею спрямовані на забезпечення безпечних умов експлуатації транспортних засобів, охорони праці водіїв та регламентуються такими законодавчими актами, як Закон України «Про дорожній рух» (стаття 12 «Участь підприємств, установ, організацій у забезпеченні безпеки дорожнього руху, обов'язки посадових осіб у цій сфері», стаття 29. «Допуск транспортних засобів до участі у дорожньому русі», стаття 32. «Основні вимоги щодо переобладнання транспортних засобів», стаття 33. «Основні вимоги щодо технічного стану транспортних засобів, що перебувають в експлуатації», стаття 34. «Реєстрація та облік транспортних засобів», стаття 45. «Медичний огляд і переогляд кандидатів у водії і водіїв транспортних засобів», стаття 46. «Обов'язки адміністрації підприємств, установ і організацій щодо охорони здоров'я і контролю за умовами праці водіїв транспортних засобів»), Закон України «Про автомобільний транспорт» (стаття 18. «Особливості організації праці та контролю за роботою водіїв транспортних засобів», стаття 19. «Класифікація та реєстрація транспортних засобів», стаття 20. «Вимоги до транспортних засобів і частин до них», стаття 22. «Вимоги до технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів», стаття 34. «Вимоги до автомобільного перевізника», стаття 39. «Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення», стаття 48. «Документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення».

Об’єктивна сторона частини 2 коментованої статті передбачає повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною 1 цієї статті.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю виниу формі умислу.

Суб’єктом правопорушень передбачених частинами 1 та 2 коментованої статті є посадові особи, відповідальні за випуск на лінію транспортних засобів технічний стан, обладнання або комплектність яких повинно відповідати вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, та порядку експлуатації, а також громадяни – суб’єкти господарської діяльності.

Адміністративний протокол на посадових осіб, до компетенції яких належить випуск на лінію транспортних засобів технічний стан, обладнання або комплектність яких повинно відповідати вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, а також громадян – суб’єктів господарської діяльності складається посадовими особами підрозділів Державтоінспекції на підставі оформленого адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення, що скоїв водій транспортного засобу, який керував транспортним засобом технічний стан, обладнання або комплектність якого не відповідало вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаного без відповідного погодження, не зареєстрованного у встановленому порядку, таким, що не пройшов державного технічного огляду або без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу (страхового сертифіката „Зелена картка”) чи без ліцензійної картки на транспортний засіб, без відміток у дорожньому листі про проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану, а також зафіксованного протоколом факт направлення в рейс та керування автобусом одним водієм при здійсненні пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад п'ятсот кілометрів. Також підставою для складання адміністративного протоколу може бути акт перевірки технічного стану транспортних засобів, що складений працівником ДАІ під час контролю виїзду транспортних засобів із гаражу підприємства, установи, організації.

До адміністративного протоколу додаються протоколи тимчасового вилучення талона про проходження державного технічного огляду.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», які затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.02.2008 № 9/119, встановлюють низку організаційних вимог, яких зобов'язані дотримуватися ліцензіати, які надають послуги з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, зокрема направляти у рейс двох водіїв при здійсненні пасажирських перевезень на автобусних маршрутах протяжністю понад 500 км (підпункт 2.1.11). У разі порушення останніх (вимог) частина друга статті 265-3 КУпАП передбачає тимчасове вилучення Державтоінспекцією МВС України ліцензійної картки на транспортний засіб.

Постанову по адміністративній справі за частиною 1та 2 коментованої статті виносить начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, департаменту), командир або заступник командира окремого підрозділу Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, начальник відділу внутрішніх справ або особа, яка виконує його обов'язки.

2. Податковий збір за транспортний засіб.

Податок на майно на території України ввели в 2015 році. Останній, в свою чергу, можна поділити на три категорії:

·                     На нерухомість;

·                     На землю;

·                     На авто.

Платниками цього податку виступають як фізичні особи (враховуючи нерезидентів), так і підприємства.

Стосовно транспортного податку (податку на авто), варто зазначити, що в різний час він виглядав інакше:

·                     Збір за першу реєстрацію автомобіля, яким обкладались транспортні засоби під час першої реєстрації на території України;

·                     Транспортний збір (сплачувався під час техогляду та перереєстрації авто).

На момент написання даного матеріалу власники автомобілів сплачують виключено податок на авто.

Як змінювався транспортний податок?

В 2015 році податок на авто почали сплачувати власники легкових автомобілів, вік яких не перевищував 5 років, а об’єм циліндрів двигуна перевищував 3000 куб.см та 2500 куб.см для бензинових та дизельних двигунів відповідно.

В 2016 році процедура оподаткування дещо змінилась. Тепер транспортний податок повинні були сплачувати власники авто, вік яких не перевищував 5 років від дня виготовлення, а ринкова вартість перевищувала 750 мінімальних заробітних плат в Україні.

В 2017 році правила змінились знову. Так, податок на авто повинні сплачувати власники автотранспорту, вік яких не перевищує 5 років від моменту виробництва, а ринкова вартість складає 375 мінімальних заробітних плат (3723 грн. в 2018 році).

Хто визначає ринкову вартість авто?

Визначення ринкової вартості транспортного засобу здійснюється Мінекономіки. Для цього аналізується модель, марка, тип двигуна, рік випуску, тип коробки передач і пробіг. Відповідна інформація для кожної марки авто публікується до 1 лютого у відкритому доступі.

Хто повинен платити податок на авто в 2018 році?

Платниками транспортного податку в 2018 році являються фізичні та юридичні особи (в тому числі іноземні), на які зареєстровано авто. Потрібно зазначити, якщо авто було реалізовано за допомогою генеральної довіреності – платити податок на авто буде особа, яка вказана власником в Реєстрі МРЕВ.

 

Розмір податку.

У річному вимірі ставка оподаткування складає 25 тисяч гривень за одне авто. Таким чином, якщо ви володієте транспортними засобами, які підпадають під оподаткування, ви повинні сплачувати податок за кожне авто.

 

Як оплатити транспортний податок 2018?

В залежності від статусу платника податку Податковим кодексом України визначається відповідний спосіб оплати податку. Так, процедура сплати транспортного податку в 2018 році фізичною особою відбувається наступним чином: родаток на авто сплачується раз на рік на основі сповіщення, отриманого від органу ДПС за місцем реєстрації фізичної особи (виключення для іноземців, сповіщення відправляється за місцем реєстрації авто). Повідомлення повинно бути відправлено платнику на реєстраційну адресу проживання до 1 липня звітного року. В повідомленні вказується сума податку, а також реквізити банку, за якими необхідно сплатити транспортний податок.

З попереднього абзацу можна зробити висновок, що відсутність податкового сповіщення є підставою для несплати податку на авто. Однак несплата може стати причиною відповідних санкцій, оскаржити які можна тільки в суді.

Також підкреслимо, що згідно до змін Податкового кодексу в 2018 році, якщо податковий орган не надав або не відправив повідомлення платнику, з останнього знімається відповідальність за несплату податку. Тим не менше ця сума може бути нарахована в наступні роки (не більше ніж за 3х роки часу).

Транспортний податок 2018 варто сплатити протягом 60 днів після отримання сповіщення. Зробити це можна онлайн за допомогою Портмоне. Для цього достатньо відвідати дану сторінку.

Завдання:

Опрацювати наведений матеріал. Підготуватись до опитування.